День і ніч

Давній кулон, плетений вже певно зо два роки тому, довго лежав у хвостах, бо місяць не хотів тримати форму. Одного дня, коли нічого нового в голову не йшло, а поплести хотілось, я залізла в коробку з хвостами і з думкою, що гірше все одно не буде, відрізала кусок ланки (дріт, що тримає форму) і вставила її місяць. І він зразу став такий як треба, кругленький і рівненький.

Але на тому його пригоди не закінчились, я закінчила кулон, але не зробила бейла, бо кулон планувала поставити глухо на бісерний ланцюжок. До ланцюжка все руки не доходили, бо гальваніку жаба зажала, а про золотистий я не була впевнена що підійде, та ще й замочка нормального не було. Так кулон знову попав у хвости, але у привілегійовану групу (навіть відфоткався).

 Але врешті я отримала від китайців позолочені бейли та ланцюжки і вирішила проблему простішим чином, причіпила бейл і дала позолочений ланцюжок. Так, пролежавши купу часу в хвостах, кулон нарешті обрів цілісність :)

Правда за той час він встиг трохи постраждати, все таки покриття трежерса (циліндричного бісеру) не таке стійке як круглого і трохи стирається, особливо якщо регулярно попадає в руки маленьким модницям :).

Але сама ідея кулона чудова, автор ідеї Галина Дітріх, це ще одна з її перших робіт. Я з радістю повторю цей кулон в таких чи інших відтінках, але все ж для цього кулона не варто брати бісер під золото чи срібло. Правда якщо кулон планується для особливих випадків, то з делікатним ставленням покриття протримається довго. В мене кулон тестувався 3-річним тестером, а вони особливо дотошні :), та й я просто ще не знала, що японський бісер також може обтиратись... І чесно кажучи, якби не мала, то напевно й не знала б, бо я рідко ношу біжутерію.